Home

Advertisement

Customize

(no subject)

Nov. 28th, 2007 | 11:09 pm



безтурботна посмішка посеред дороги,
посередині шляху у шлюпці, в спідниці,
пізнаваний момент потяги до вічності,
через сумління довершеності, охопив його…

що пропонуєш мені, ти, засмагле повітря?
яким ти свій сон уявляєш опівночі?
мене втомлює відчуття нетривалості
та заспокоює смак нескінченності...

мільярдну частку секунди я споглядав твою посмішку
безтурботний перформанс посередині тисяч шляхів…
 
11.2007

***

на завтрак мы ели пресные волосы,
мы солили их совестью и перчили отвагой,
на слезах мы их жарили
на обидах прожевывали

плодили тоску мы невежеством лаянья -
невежливо таскали бритвами плоть
и крошили агрессию нежностей,
захлебнувшись абсурдностью крайностей,
жиром зубы заваривать женщину,
чтоб увидеть как звезды сошлись у луны...

~ 2004 (у співавторстві з Олесем Петренко)

Link | Leave a comment {1} | Add to Memories | Tell a Friend

Advertisement

Customize